У мене тут речей не так багато (Вірш)

У мене тут речей не так багато:

Шампунь, три пари джинсів, гребінець…
До мене часом дзвонять мама, тато,
Не так багато тут близьких сердець.
Та може я про них не знаю просто
А може нам колись підкаже час
Можливо десь існує добрий острів
І там чекають вже давно на нас.
Що є з речей ще – зошити й наплічник,
Коробка спогадів – там фото і листи…
В долоні не рахується промінчик?
Завжди тікає… з криком “відпусти”…
Та що потрібно мати в цьому світі?
Однак ніщо не вічне, як і ми…
Можна багато мати і хотіти
Та все воно… До першої зими…

Сніжана Репеченко

Читати також: Місцева історія боротьби проти радянських окупантів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *