Герої не вмирають

Загиблі в російсько-українській війні Катеринопільчани:

Вже на рідній землі відійшли у вічність :

  • Ігор Олександрович Юрпольський (смт Катеринопіль),
  • Віктор Глібович Школьний (с. Ярошівка),
  • Руслан Миколайович Фертюк (с. Мокра Калигірка),
  • Ігор Леонідович Шаповал (смт Єрки),
  • Дмитро Старіков (Вербівець)
  • Ігор Дерикіт (Вікнине)
  • Іван Іванович Поліщук (с. Бродецьке),
  • Віктор Миколайович Подобій (смт. Катеринопіль).

29 серпня 2019 згідно з Указом Президента відзначається День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Цю дату обрано не випадково, бо саме 29 серпня 2014 року на Сході країни загинуло найбільше наших воїнів: за офіційними даними:

366 українських військових і правоохоронців.

Ще 429 були поранені,

128 потрапили в полон,

158 вважаються зниклими безвісти.

Вічна пам’ять у наших серцях тим, хто пішов у безсмертя, і вічний їм спокій там, на небесах! Честь і хвала живим!

Символом скорботи за загиблими на Донбасі українськими воїнами став сонях. Саме тоді, коли тривали бої, на полях цвіли соняхи. І останнє, що бачили на цьому світі наші мужні й сміливі захисники, були золотаві голівки, повернуті до сонця, до життя.

Загиблі в російсько-українській війні Катеринопільчани в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, вклонімося їх подвигу та героїзму. Подякуємо їхнім матерям, які виховали справжніх патріотів України. Протягнемо руку допомоги батькам, дружинам і сиротам – без годувальника їм нелегко долати життєві терни.

Нехай там, де відтепер місце спочинку наших захисників, цвітуть соняхи! Нехай більше ніколи не повторяться трагічні події в житті українського народу!

Слава героям, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України!


Вірш воїнам АТО

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не сіндром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне -життя,

України найкращі сини!


День пам’яті Руслана Бобурова